❗️Увага! Репортаж містить чутливий контент.
Стабілізаційний пункт на Донеччині. Саме тут медики декількох бригад рятують життя воїнів з довгого відрізку фронту.
Координатором стабілізаційного пункту є Олег Токарчук, у цивільному житті – перший заступник міського голови Коломиї.
– Чи буває в вас ротація, – питаю.
– Моя ротація – це я стою, сиджу та лежу.
– Ви відпочиваєте?
– Так, коли кліпаю.
Олег носить панамку, на яку приклеєні шеврони, на одному з них: «Олег, ти шо плачеш? Ні, блять, сміюсь».
Настрій усіх лікарів тут такий же позитивний, як і координатора. Проте такий спокій йде від порядку. Усі тут знають, що робити з будь-якою кількістю поранених. Як тільки вони надходять – їх розподіляють залежно від невідкладності надання медичної допомоги.
Найближчий стіл в «шоковій» завжди вільний на випадок пацієнта у стані клінічної смерті. Другий стіл використовується для важких пацієнтів. Кімната навпроти – перев’язочна, для більш легких випадків.
Це місце – перша стаціонарна точка біля лінії фронту, де пораненим надається допомога. Один стабілізаційний пункт може рятувати життя військовим з десятків кілометрів лінії бойового протистояння.
За проведений день в стабілізаційному пункті, не було жодного випадку смерті. Це, безумовно, добре. Ми нарахували більше п’ятнадцяти поранених – і це вважається спокійним днем.
Віримо, що невдовзі настане момент і тут не буде жодного пораненого за добу, як і не буде самого стабілізаційного пункту, а бойові дії залишаться позаду.
Фото: Олександр Бабенко