Текст: Олександра Іванова
Вже понад десять років Росія веде війну на знищення історичної та культурної спадщини України, руйнуючи будівлі, проводячи незаконні археологічні розкопки, привласнюючи музейні артефакти та архіви, використовуючи отримані знахідки для власної пропаганди. Росіяни намагаються ліквідувати якомога більше того, що творить українську ідентичність.
За два роки повномасштабного вторгнення внаслідок війни, лиш за офіційними даними, зруйновано 945 пам’яток культурної спадщини. За оцінкою ЮНЕСКО, війна в Україні призвела до знищення культурної спадщини та культурних цінностей на 3,5 мільярда доларів. Втім ці цифри навряд чи є повними, адже наразі неможливо зробити достовірні підрахунки на окупованих територіях, на лінії фронту та в замінованих зонах.
Херсонський краєзнавчий музей
Пограбований окупантами
Один з найстаріших музеїв України – Херсонський краєзнавчий був розграбований російськими військовими. Окупанти під час втечі з міста, вкрали виставкову експозицію, яку працівники збирали понад сто років. Разом з експозицією росіяни викрали й документи на неї. Тому тепер практично неможливо ані ідентифікувати викрадені речі, ані довести, що вони належали Херсонському краєзнавчому музею. Серед втраченого – рідкісні археологічні знахідки античного світу, зброя, монети, що можуть бути перепродані на чорному ринку та опинитися у приватних колекціях.
В Україні нині близько 2,5 тисячі музеїв. Вони різні за масштабами та за специфікою колекцій. Втім всі вони ризикують бути зруйновані російськими ракетами, бомбами та снарядами. А більшість з тих, що хоч на кілька днів потрапили під окупацію були пограбовані.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Зруйнована внаслідок артилерійського обстрілу
Церкву Різдва Пресвятої Богородиці на Житомирщині була споруджена у 1862 році. 7 березня 2022 року російські військові обстріляли з артилерії 160-річну церкву. Дерев’яна будівля майже вщент знищена, вціліла лише дзвіниця.
Храм належав УПЦ московського патріархату. Але російських військових, які прийшли “рятувати руский мир” навіть це не зупинило.
П’ятницька Церква
Пошкоджена внаслідок ракетного обстрілу
П’ятницьку церкву у Чернігові збудували понад 800 років тому. Пам’ятка є кандидатом на внесення до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Але 19 серпня 2023 року через удар балістичною ракетою П’ятницька Церква була пошкоджена.
Під час атаки був зруйнований також Чернігівський музично-драматичний театр, що розташований у кількох метрах від церкви.
Група курганів “Харцизькі”
Зруйновані земляними роботами росіян, будівництвом фортифікацій
У Донецькій області процес руйнування археологічних пам’яток триває ще з 2014 року як на лінії зіткнення, так і на окупованих територіях.
Група курганів “Харцизькі”, на півдні Донеччини, до 2022 року розташовувалася саме на лінії розмежування між окупованою територією та підконтрольною Україні. Мiсцевість облаштовувалася для ведення бойових дій. Археологічна пам’ятка разом зі своїми секретами, ще не розкритими науковцями, просто зникла.
Курган “Трилобіт” – в двох кілометрах від “Харцизьких”. Він став частиною укріплень другої лінії оборони, що будували представники незаконного озброєного формування “ДНР” у 2014-2015 роках. Що там лишилося від археологічного спадку – невідомо.
Таким чином найпоширенішою причиною руйнування археологічних пам’ятках вже стають не обстріли, а будівництво оборонних споруд: окопів, бліндажів, чи вогневих точок. Нищаться артефакти, що століттями залишалися у землі.
Внаслідок війни втрачено значну частину курганів Приазов’я і, відповідно, значну частину української історії скіфського періоду та бронзової доби.
Супутниковий моніторинг зображень, яким займаються українські науковці, зокрема Кримського Інституту Стратегічних Досліджень, є одним із небагатьох способів зафіксувати пошкодження та готувати список руйнувань.
Музей-заповідник “Верхній Салтів”
Зруйнований артилерійським обстрілом
Від музею-заповідника “Верхній Салтів” до кордону з Росією близько 20 кілометрів. Це унікальна пам’ятка. Тут була відкрита окрема археологічна культура, що отримала назву на честь села – Салтівська.
Росіяни окупували село в перші дні повномасштабного вторгнення, а вже після втечі у травні 2022 року, почали його потужно обстрілювати. Влітку у будівлю музею кілька разів влучили з мінометів, внаслідок чого зараз вона майже вщент зруйнована. Частину вцілілих експонатів наприкінці 2022-го перевезли до сховища в Харкові. Решту розікрали.
“Верхній Салтів” не єдиний музей у Харківській області, що постраждав від активних обстрілів. 7 травня 2022 року російський снаряд влучив у дах будівлі музею Григорія Сковороди. Вогонь охопив усю будівлю. Встояв тільки постамент письменника.
Це був маєток XVIII століття, у якому останні роки свого життя працював та біля якого був похований письменник. Тут зберігалися видання творів Сковороди, етнографічні предмети, картини й графічні роботи, пов’язані з ним. Вогонь знищив маєток та усі приміщення музею. Але колекція вціліла, бо її перемістили у безпечне місце раніше.
У Харківській області наразі зафіксовано найбільше зруйнованих пам’яток – їх понад 235.
Документування злочинів
Міжнародне право передбачає кримінальну відповідальність за руйнування культурної спадщини
Наразі Україна не має дієвих засобів захисту та повернення об’єктів своєї культурної спадщини. Все, що можна робити зараз – це фіксувати та документувати пошкодження, аби зберегти їх для майбутніх судових процесів.
Злочини проти культурної спадщини порушують низку міжнародних правових норм, зокрема найважливіший документ у цій сфері – “Гаазьку конвенцію про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту” 1954 року та “Конвенції про охорону всесвітньої спадщини” 1972 року. Також Росія порушує Римський Статут Міжнародного кримінального суду, який встановлює кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди обʼєктам культурної спадщини, релігійним, освітнім, мистецьким, науковим інституціям та будівлям.