! ЧУТЛИВИЙ КОНТЕНТ !
Текст: Ольга Куршевська; Фото: Данило Дубчак
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова — найбільший медичний заклад на сході України з надання хірургічної та стабілізаційної допомоги. Сюди потрапляють важкопоранені бійці з усієї лінії фронту. З 2022 року лікарня прийняла 28 тисяч військових.
До лікарні Мечникова евакуюють поранених з Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Харківської, Херсонської областей. Військових з важкими пораненнями доставляють з фронту гелікоптерами. Кожен ранок тут утворюється черга з евакуаційних машин та карет швидкої допомоги.
Стан, у якому бійці потрапляють до лікарні, зазвичай дуже важкий. Генеральний директор лікарні Сергій Риженко розповідає: 82% пацієнтів навіть не могли назвати своє ім’я та вимовити слово «мама». Військові буквально отримують друге народження у стінах закладу.
В реанімації обласної лікарні проводять невідкладні заходи, що допомагають зберегти життя. Пацієнтам роблять вентиляцію легенів, реанімацію серця, зупиняють критичні кровотечі та готують до операцій.
Після надання невідкладної допомоги виживають 95% поранених бійців. В середньому, пацієнти проводять в лікарні від 3 до 6 днів, а після стабілізації стану направляються в інші міста.
В медичний заклад потрапляє більше бійців, ніж є в наявності вільних ліжок. Пацієнтів розміщують в ординаторських, кабінетах лікарів, кімнатах для навчання. Також в лікарні приймають цивільних, які складають 8% від загальної кількості поранених пацієнтів.
З 2022 року у лікарні ім. Мечникова проведено 32,5 тисячі операцій, перелито 16 тисяч тонн крові. За добу у медзакладі в середньому виконують 50-100 оперативних втручань.
Сергій Риженко говорить:
«У лікарні роблять найбільше у світі нейрохірургічних операцій на головному мозку. На стажування у Дніпро приїжджають американські та австралійські лікарі, щоб отримати досвід проведення унікальних операцій після важких поранень».
За лаштунками операційних
У лікарні ім. Мечникова — понад 50 операційних, де працюють близько 200 хірургів. Інколи операції проходять по 10 годин поспіль, а лікарі часом ночують на робочому місці.
Після осколкових поранень проводиться дуже багато ампутацій кінцівок. Лікарі роблять все можливе, щоб зберегти функціональність рук і ніг, проте це не завжди можливо. Після операції обов’язково проводиться психологічна реабілітація, щоб людина звикла жити у новому тілі та знайшла в собі сили рухатися далі.
У післяопераційних палатах перебувають військові у важкому стані. Деякі з них мають настільки серйозні опіки, що їх не впізнають навіть найрідніші люди.
Андрій Сіканович, солдат-нацгвардієць, проходить лікування після поранення біля Роботиного. 22-річний боєць отримав опіки обличчя та рук, важкі поранення грудної клітки, живота, лівої легені, шлунку та осколкові ураження кінцівок. Андрій говорить:
«Відчуваю постійний біль при кожному русі. Навіть не можу харчуватись. Через поранення шлунку приймаю їжу лише внутрішньовенно». Попри важкий стан, боєць не втрачає оптимізму та каже, що його дуже підтримують рідні з Тернопільщини, тож він не має права здаватися.
Олександр Федорець, головний сержант протитанкового взводу, отримав поранення у Серебрянському лісі. В лікарні Мечникова йому зробили ампутацію лівого передпліччя. 36-річний військовий також отримав уламкові поранення обличчя, контузію, ураження очей. Боєць говорить, що погано себе почуває. Але його трохи втішає, що руку ампутували нижче ліктьового суглоба, і це дає шанс не стати тягарем для рідних.
Попри важкий фізичний та психологічний стан, Олександр продовжує вірити в перемогу та каже: «Для мене перемога — це не вихід на якісь кордоні, це щоб у майбутньому мій син не пішов воювати з Росією, так само, як я. Для мене перемога — це щоб у майбутньому більше не було війни».
Реабілітаційний центр
Нещодавно на території лікарні відкрили реабілітаційний центр, який може прийняти більше тисячі військових за рік. Поранені проходять нейрофізичну реабілітацію, готуються до протезування, займаються з лікарями та світовими паралімпійськими чемпіонами.
22-річний Віктор Моісеєнко проходить реабілітацію після травматичної ампутації правої ноги вище коліна. Він служив бойовим медиком в роті вогневої підтримки та займався евакуацією поранених з поля бою. Під час евакуації прилетів ворожий дрон — хлопець ледь не втратив життя. Військовий переніс більше ніж 10 операцій, але зберегти кінцівку так і не вдалося.
«Найважчим після поранення було довідатись, що мого друга Сашу не врятували. Саня вивіз понад 500 поранених, і ми докладаємо зусиль, щоб він отримав звання Героя України посмертно», — розповідає Віктор. Хлопець посміхається та налаштований дуже рішуче, після отримання протеза хоче повернутись до служби, щоб наблизити перемогу.
В реабілітаційному центрі лікарні Мечникова планують відкрити басейни для відновлення поранених, лабораторії протезування, щоб військові мали змогу отримати весь спектр послуг в одному місці. Також лікарня надає можливість безкоштовного проживання та психологічну підтримку родичам своїх пацієнтів-військових. Тут вважають, що для поранених бійців дуже важливо мати поруч рідних людей, які допоможуть впоратися з усіма труднощами й повернутися до життя.