Авторка: Олена Максименко. Фото: Данило Дубчак, Олена Максименко
Хакерспейс — місце, що нагадує водночас лабораторію чудес і гараж дідуся з тієї епохи, де майстрували і лагодили власноруч. Це — єдиний простір такого формату в Україні. Його заснували 10 років тому з метою нести в суспільство любов до роботи руками та розуміння “як це працює”, коли йдеться про техніку. Однак 2022 рік вніс корективи, поставивши частину процесів на “воєнні рейки”. Тепер інженери і майстри-аматори виконують запити з фронту — можуть полагодити міномет, або змайструвати бойовий дрон.
Лабіринт промзони виводить до металевих дверей, за якими відвідувачів зустрічає вінтажний ровер. Вздовж вузьких сходів, що ведуть до приміщення, складені дрова та пелети. Ближче до вечора простір наповнюється сміхом, балачками, дзижчанням станків та бульканням чайника. Сюди сходяться постійні резиденти, які працюють над своїми проєктами, і гості, які здобувають нові практичні навички, відпочивають душею та доєднуються до допомоги фронту.
“Це публічна майстерня та спільнота інженерів, програмістів, архітекторів — всіх, хто щось робить руками. Ми разом орендуємо приміщення, всередині все працює на волонтерських засадах. Ми — громадська організація “Київський хакерспейс. Намагаємось нести технічну творчість у маси — вчити людей програмувати, робити щось руками, паяти, з електронікою вправлятися”, — пояснює один із активістів хакерспейс, інженер Артем.
Резиденти спільноти сплачують членські внески – 550 гривень на місяць. Це дозволяє вирішити питання оренди приміщення. Близько 30 людей відвідують хакерспейс постійно, і ще 50 регулярно донатять. Загалом, воснові хакерспейсу — волонтерська ідея. Артем переконаний, що зараз люди вже усвідомили, що таке волонтерство і який внесок воно робить:
“Коли робиш щось, що важливе, на твою думку, без фінансової компенсації. Ми підтримуємо існування нашого простору — ми вважаємо, що це важливо. Спільнота може бути тільки в тому випадку, коли всі на однакових умовах”, — вважає він.
Від пічок до високих технологій
“Фішкою” хакерспейсу, як каже Артем, є “прототопування”, тобто пошук і втілення нових технічних рішень, що дають можливість зробити, наприклад, нехай один, але особливий дрон, під специфічний запит.
На початку повномасштабного вторгнення майстерня була зосереджена лише на роботі з металом і перетворилася на одну зварювальну кімнату заповнену звуком шліфмашинок та всюдисутньою металевою стружкою. Тоді, за запитом військових, працювали для швидкого облаштування блокпостів, наприклад, виготовляли металеві загородження проти колісного транспорту, та мобільні пічки. Налаштованій на складний “хайтек” команді хакерспейсу доводилось нескінченно просто зварювати листи металу та арматуру.
З часом комунікація з військом стала глибшою — частина “резидентів” пішли служити, решта мають друзів на фронті. Так з’явилися вже більш нестандартні замовлення від захисників. Спільнота почала виготовляти і доволі вартісні макети озброєнь, щоб збити ворога з пантелику, і специфічні скиди для дронів, щоб ворога нищити. Зовсім неочікуваним був запит на ремонт міномета, з яким інженери також впорались, згадує Артем.
“Ми в першу чергу інженерна спільнота. Ті, хто хочуть допомогти війську в розробці специфічних проєктів, можуть долучитись до нас і використати наявне обладнання. Дуже важливий аспект — це обмін ідеями і знаннями. Буває, що до нас звертаються, ми поширюємо задачу всередині спільноти. В кого є експертиза в цій галузі, вільний час, може взяти на себе цю задачу”, — зауважує він.
Тож допомогти фронту, створивши або відремонтувавши своїми руками техніку, якої бракує, не так складно як може здаватися, запевняє Артем.
“Зараз багато запитів по FPV. Багато хто хоче навчитись робити дрони: збирати, літати, пробувати різні модифікації. В базовому варіанті збірка FPV дрона – це типове сучасне ремесло. Не треба супер-великих знань, дуже багато інструкцій в інтернеті. Треба вміти якісно паяти і працювати викруткою! Думаю, за день-два можна навчитися”, — вважає активіст.
Для всіх видів майстерності
В зоні роботи з електронікою можна полагодити або спаяти будь-що аж до багатошарових друкованих плат.
“Тут всякі термопреси, тут хлам, це особисті речі, це нам люди донатять — поламаний ноутбук, або, краще неполаманий — і він використовується в проєктах, або з нього можна діставати елементи. Уже почався період надлишку. Клавіатур — море! Деякі ноутбуки ми відремонтували і віддали волонтерам або на фронт”, — розповідає Артем.
Крім того, хакерспейс має кімнату, де можна варти і різати метал, а також хімзону і кімнату для фарбування.
У зоні роботи з деревом та м’якими матеріалами — різні “сверлилки”, “токарки”, лазерний різак і сила-силенна інструментів. Тут і фрезерний станок, і верстати різних розмірів. Саме тут створюються рами для дронів.
У найбільш технологічній зоні — 3D-принтери, FDM-принтери, SLA-принтери, що дозволяють моделювати та друкувати оригінальні деталі.
Деяке обладнання з’явилося у хакерспейсі завдяки бізнесу, як от лазерний різак. Компанія, що дала для його придбання 15 тисяч доларів, попросила натомість необхідні їй вироби. Але 90% приладів просто принесли небайдужі люди, або ж змайстрували резиденти.
“Наприклад, фрезерний станок, це зробив хакерспейс, тому що нам потрібен станок. Є 3D принтери, їх приносять, один був поламаний, то його відремонтували”, — наводить приклади Артем.
Терапевтичний ефект
Втім щосереди, коли після 18:00 хакерспейс проводить “День відкритих дверей”, відвідувачі найчастіше беруться за паяльник. Пайка вручну, цілком дієвий спосіб зробити так, що не “попаяло” тебе самого, зауважує Артем:
“Прийшов, попаяв, і вже з новими знаннями, досить простими! Хакерспейс часто для того, щоб прибрати цей от бар’єр, що щось не виходить. А потім пішло, і далі він вже сам може вчатися. Часто люди просто психологічно відпочивають, взявши інструменти. Коли вже “кришечка” від’їжджає, то дуже важливо. Люди знайомляться з електронікою, ремонтують свої речі”.
Тому окрім практичної користі та освітньої діяльності хакерспейс відіграє ще й терапевтичну роль. Від 2015 року серед гостей не бракувало ветеранів війни. Також для вимушених переселенців відвідування цього громадського простору стало способом інтегруватися в суспільство та “наростити” нові зв’язки.
Увімкнути березень
Поряд із тим, хакерспейс став і мистецькою територією. Серед завсідників — скільптор Борис Медведик. Він, разом зі своїми друзями, придбав резидентство під конкретний творчій проєкт — кілька міні-скульптур для архітектурного бієнале.
“Ми, типу, частина публічної програми на архітектурне бієнале, до речі, в цьому році майже вперше був представлений офіційний український павільйон. У нас тема про майбутнє, і ми туди повезли макет, де поплавлені штуки, зі зруйнованих хат… Хлопці їздили в Ірпінь…”, — соромлячись, коротко розповідає Борис.
Проєкт, над яким працює митець називається March on. У описі ідеться: “Колективні дії дозволяють формувати багатоголосі висловлювання про спільне. Масштабні живі ланцюги та шахтарські марші у 1990-х, Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013–2014 років, Марш міських ініціатив за Київ у 2021 році, а також багато інших колективних дій різного масштабу — все це уможливило існування майбутнього та його спільного бачення“.
Тож хакерспейс дає можливості для самовиразитися, відновитися, поспілкуватися, навчитися новому, і, звісно, допомогти фронту у тисячу і один спосіб. А разом це дає надію нарешті завершити лютий і увімкнути березень.